Ukrainian, Dramas: Piece 129 – Шабола з Північної Африки

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 129 (Shabola from South Africa)

This page in: -- Albanian -- Arabic ? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi ? -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish ? -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

129. Шабола з Північної Африки

(стук молотка)
Тато: «Шаболо! В тебе добре виходить!»

Шабола: «Ой, як м'язи болять! Ай! Ай! Мої ноги!»

Тато: «Ти вже не в силах молотка тримати. Відпочинь трохи, а потім будемо втоптувати землю».

Шабола присів відпочити в тіні. Здалека донісся крик мавпи. Батько Шаболи продовжував будувати хатини в джунглях Південної Африки. Чи вийдуть у них такі само гарні хатини, як ті, що збудували для місіонерської школи в селі?

Тато: «Час повертатися до роботи, Шаболо».

Допомагати татові було цікаво, але ходити в школу – ще цікавіше.

Наступного ранку, поснідавши кукурудзою з арахісовою пастою, хлопчик вирушив до школи. Він любив «Умфундіс», як у Зімбабве називають учительку. Всі діти любили її. Шаболі більш за все подобалися уроки релігії. На цих уроках хлопчик з чорним кучерявим волоссям слухав учительку особливо уважно.

Вчителька: «Маленька дика овечка відбилася від отари й заблукала. Пастух залишив всю отару і пішов шукати нашу заблукану овечку. Він шукав її аж поки не знайшов. Він витяг її з колючих кущів, узяв на руки та відніс додому. Господь Ісус – добрий Пастух. Він прийшов з небес на землю, щоб шукати усіх заблуканих».

Шабола: «Умфундісе, я теж заблукана овечка. Ісус і мене шукає?»

Вчителька: «Авжеж, Він шукає й тебе, тому що любить тебе. Ти можеш сказати Йому, коли захочеш бути Його овечкою».

Одного ранку Шабола не прийшов до школи. Він хотів встати з ліжка, але в нього була висока температура і кружилася голова.

Мама: «Шаболо, в тебе висока температура. Я сходжу за чаклуном».

Шабола (слабим голосом): «Він не зможе мені допомогти».

Шабола тяжко хворів і ледве міг говорити. У неділю його відвідала вчителька.

Вчителька: «Шаболо, ти дуже хворий. Коли настане твій час, ти готовий до смерті?»

Шабола: «Господь Ісус – мій добрий Пастух. Скоро Він забере мене на небеса».

Шабола заплющив очі назавжди.

На похоронах хлопчика Умфундіс розповіла історію про доброго Пастуха.

Раптом тато Шаболи став на коліна біля маленької труни і помолився.

Тато: «"Господи Ісусе! Шабола зараз з Тобою. Йому там добре. Я теж хочу належати Тобі. Прости мені всі гріхи і будь моїм добрим Пастухом! Амінь". Умфундісе, я більше не сумую, бо знаю, що колись я знов побачу Шаболу на небесах».

Дійові особи: Оповідач, тато, мама, Шабола, вчителька

STORIES for CHILDREN by Sister Farida

129. Шабола з Північної Африки