Ukrainian, Dramas: Piece 128 – Більше не буде спраги

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 128 (No more thirst)

This page in: -- Albanian -- Arabic ? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

128. Більше не буде спраги

Більшість односельчан сторонилися її.

Самаритянка: «Всі вказують на мене пальцем. Можна подумати, що у них в житті все бездоганно. Сподіваюся, ніхто не зустрінеться мені, коли я піду за водою». (звук кроків по кам'яній стежині)

Опівдні самаритянка взяла свого глечика і вийшла з міста. У цю спекотну годину вона навряд чи могла кого-небудь зустріти на дорогі. Мешканці міста Сіхар зазвичай ходили за водою рано вранці або ввечері.

Самаритянка: «Ой лишенько! Хто це сидить там біля криниці?»

Ісус: «Дай Мені напитися».

Самаритянка: «Чому Ти розмовляєш зі мною? Адже Ти юдей, а я самаритянка».

Хіба цей незнайомець не знав, що юдеї взагалі не спілкуються з самаритянами, тому що самаритяни змішалися з іншими народами та поклонялися ідолам? Звичайно, Він про це знав. Але Він ніколи не сторонився відторгнених людей. Ісус не такий.

Ісус: «Якби ти знала, Хто Я, то сама б попросила в Мене, і Я дав би тобі живої води».

Самаритянка: «А чим Ти набиратимеш воду? Криниця глибока».

Ісус: «Кожен, хто п'є цю воду, знову відчуває спрагу. А та вода, яку даю Я, вдовольняє спрагу назавжди!»

Наші бажання схожі на спрагу. Щойно ми вдовольняємо їх, як одразу з'являються нові бажання. І так знову й знову. Спрагу нашого серця не задовольнити нічим: ані мандрівками, ані спортивними нагородами, ані добрими друзями. Цю спрагу може задовольнити лиш одна Людина – Той, Хто сидів біля криниці. Самаритянка відчувала це.

Самаритянка: «Дай мені цієї води, щоб я більше ніколи не приходила сюди по воду».

Ісус: «Іди поклич свого чоловіка».

Самаритянка: «У мене немає чоловіка».

Ісус: «Знаю. В тебе було п'ятеро чоловіків. І той, з яким ти живеш зараз, не чоловік тобі».

Ісус знав про неї все! І при тому Він не сторонився її.

Самаритянка: «Тебе послав Бог. Я знаю, що прийде Спаситель».

Ісус: «Це Я».

Ісус простив цій жінці всі гріхи і дав нове життя. Вона на радощах полишила свого кувшина і побігла в місто.

Вона кликала всіх прийти до Ісуса.

І я теж кличу вас, діти: Прийдіть до Ісуса! Коли ви прийдете до Нього, то скажете ті самі слова, які сказали мешканці Сіхара.

Дитина: «Тепер я вірю в Ісуса. Але не тому, що ти розповіла мені про Нього, а тому що я сам з Ним зустрівся! Він і справді Спаситель світу».

Дійові особи: Оповідач, самаритянка, Ісус, дитина

STORIES for CHILDREN by Sister Farida

128. Більше не буде спраги