STORIES for CHILDREN by Sister Farida(www.wol-children.net) |
|
|
Home عربي |
Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 044 (The witch doctor rants 3) This page in: -- Albanian -- Arabic? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi? -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish? -- Swiss German? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek
СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!
Спектаклі для постановки дітьми
44. Чаклун шаленіє 3Тіфам: «Мамо! Починається дощ». Мама: «Чудово, Тіфаме! Він змиє весь пил». Тіфам: «Мамо! А ми не бачили Віктора. Може, він вмер?» Мама: «Не думаю». Тіфам: «Але тато сказав, що злі духи вб'ють його за те, що він завжди говорить про Ісуса». Мама: «Чесно кажучи, я вірю, що Бог Віктора сильніший. Ой, нога...» Мама Тіфам посковзнулася і звихнула ногу. Вона не могла йти далі. Як же їм було повертатися додому? Вони дійшли до дому місіонера та постучалися у двері. І вгадайте, хто їм відчинив? Віктор! Він був живий! Віктор: «Заходьте. Сідайте ближче до вогню. Погрійтеся». Поки мамі лікували ногу, Тіфам схвильовано говорила. Тіфам: «Ти вмреш. Мій батько прокляв тебе смертю. Мені страшно! Нам не можна тут залишатися». Віктор: «Не треба нічого боятися. Всі ті заклинання мені не зашкодять, тому що Ісус – мій Господь. Він мене збереже». Мама: «Вікторе! Я чула твою проповідь на базарі. Я повірила твоїм словам, і з того часу маю мир у серці». Розмова з Віктором остаточно заспокоїла маму, але Тіфам все ще боялася батька. Якщо він про це дізнається, то... Вони повернулися додому втомленими. Погода ставала дедалі гіршою. Дощ не переставав. Річка вийшла з берегів, вулиці затопило, і люди кілька днів не могли вийти з дому. (Стукіт у двері) Тіфам: «Хто там?» (скрип дверей, що відчиняються) Орестил: «Вікторе! Чого ти сюди прийшов?» Віктор: «Щоб сказати вам, що буде обвал. Через непогоду від скелі відкололися величезні валуни. Вам треба полишити цю хату, щоб не загинути під обвалом». Орестил: «Дурниці! Ми нікуди не підемо. Нас захистять духи». Віктор: «Духи вам не допоможуть. Вам може допомогти тільки Бог, якщо ви будете вірити в Нього». Орастил: «Я не бажаю слухати тебе. Забирайся геть із мого дому!» Перед тим як піти, Віктор підбадьорив пані Орестил. Віктор: «Не бійтеся, пані Орестил! Бог із вами». Щойно Віктор вийшов із хати, як Орестил схопив великого ножа і гнівно вискочив надвір. Тіфам: «Не треба, тату! Постій!» Продовження буде в наступній передачі. Дійові особи: Оповідач, мама, Тіфам, Віктор, Орестил © Авторське право: CEF Germany |