STORIES for CHILDREN by Sister Farida(www.wol-children.net) |
|
Home عربي |
Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 149 (It's difficult for Inam 1) This page in: -- Albanian -- Arabic? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek
СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!
Спектаклі для постановки дітьми
149. Труднощі Інам 1Ковшик з білизною був важким. Інам віднесла його до річки. Там вона витягла брудну білизну і почала її прати. Вона терла її по великому каменю. Це була нелегка робота. В джунглях не було пральної машини. По смуглому обличчю Інам котилися сльози. Її знову жорстоко побили. Інам дивилася на поле і думала про час, коли рисові плантації були ще дуже невеликими. (під час спогадів на фоні грає музика) Інам: «Тоді до Індонезії приїхали іноземці. Вони збудували невелику дерев'яну церкву. Всі могли ходити на Богослужіння. Я підійшла, подивилася через щілину всередину церкви та послухала, як вони гарно співають. Потім я зайшла до церкви й почула там захоплюючі історії про Ісуса, що Він вмер за нас на хресті. Інам плакала не через побої, а через батьків. Інам: «Господи Ісусе, я так хочу, щоб мої батьки теж вірили в Тебе, жили для Тебе і в кінці пішли на небеса. Молю Тебе, не дай їм загинути!» Інам підняла кошик з білизною та понесла назад додому. Мама (сердито): «Чому в тебе все так довго? Швидше! Готуй рис!» Після їжі Інам не дозволили нікуди йти. Але вона нишком вилізла у вікно і побігла по високій траві через джунглі в маленьку церкву. (на фоні грає музика) Інам переживала складні часи з тих пір, як вирішила йти за Христом. Її часто били, але вона все одно вірила в Ісуса. Одного дня вона захворіла, і мама покликала чаклуна. Він приготував якесь зілля і сказав над ними якісь заклинання. Інам думала, що б зробити, щоб не пити це зілля. І якраз коли чаклун подав їй чашку з зіллям, маму покликали. Мама: «Мені треба бігти на кухню. У мене рис підгорає!» Чаклун пішов за нею. А Інам вилила зілля у вікно. Вони про це ніколи не дізнаються! Про те, що сталося далі, я розповім вам у наступній передачі. Дійові особи: Оповідач, Інам, мама © Авторське право: CEF Germany |