Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 152 (Pass it on 2)
152. Передайте цю новину 2
Коли чотири змучені й голодні прокажені увійшли до ворожого табору, вони побачили там зовсім не того, чого очікували.
1-й прокажений: «Що це? Я не вірю власним очам!»
2-й прокажений: «Але в таборі дійсно нікого немає! Усі вороги кудись зникли!»
1-й прокажений: «Може, це пастка».
Але це була не пастка. Сирійців, які так довго тримали місто Самарію в облозі та намагалися заморити тамошніх людей голодом, ніде не було видно.
Хто ж їх прогнав?
Біблія відкриває нам цю таємницю: Живий Бог зробив так, що вони почули шум величезної армії. Вирішивши, що Ізраїль об'єднався з іншими арміями та йде в наступ на них, вони в паніці кинулися тікати.
Бог зробив це чудо увечері, якраз в той час, коли чотири прокажені вирішили здатися ворогам і пішли до ним.
Вони гадали, що йдуть на смерть, але знайшли життя!
1-й прокажений: «Скільки тут їжі! Просто не віриться!»
2-й прокажений: «Які багатства! Ви тільки подивіться! Тут є одежа, золото й срібло».
Вони досита наїлися й напилися, а потом гуляли по табору, наче уві сні.
1-й прокажений: «Ми думаємо лише про себе. Так не можна робити. Треба піти до міста й розповісти цю новину іншим. Якщо ми не скажемо їм, вони помруть з голоду. А ми будемо винними в їхній смерті!»
Цар спершу подумав, що це якась хитрість ворога. Але всі мешканці міста побігли до сирійського табору і почали його грабувати.
А чиновник, який учора насміхався над Богом, опинився під ногами людей, і вони затоптали його біля міської брами.
Все сталося так, як сказав Бог.
Хтось передав людям добру новину, і всі, хто повірив, вижили. Як добре, що той прокажений чоловік не мовчав.
Це нагадує мені слова Ісуса: «Я живу, і ви теж будете жити».
Він хоче, щоб люди жили. Не просто виживали, але жили вічно!
Але багато хто досі не знає про це. Тому я хочу передавати людям добру вістку про Ісуса. А ти теж хочеш це робити?
Дійові особи: Оповідач, 1-й прокажений, 2-й прокажений
© Авторське право: CEF Germany