Ukrainian, Dramas: Piece 152 – Передайте цю новину 2

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 152 (Pass it on 2)

This page in: -- Albanian -- Arabic -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malagasy -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Sindhi -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

152. Передайте цю новину 2

Коли чотири змучені й голодні прокажені увійшли до ворожого табору, вони побачили там зовсім не того, чого очікували.

1-й прокажений: «Що це? Я не вірю власним очам!»

2-й прокажений: «Але в таборі дійсно нікого немає! Усі вороги кудись зникли!»

1-й прокажений: «Може, це пастка».

Але це була не пастка. Сирійців, які так довго тримали місто Самарію в облозі та намагалися заморити тамошніх людей голодом, ніде не було видно.

Хто ж їх прогнав?

Біблія відкриває нам цю таємницю: Живий Бог зробив так, що вони почули шум величезної армії. Вирішивши, що Ізраїль об'єднався з іншими арміями та йде в наступ на них, вони в паніці кинулися тікати.

Бог зробив це чудо увечері, якраз в той час, коли чотири прокажені вирішили здатися ворогам і пішли до ним.

Вони гадали, що йдуть на смерть, але знайшли життя!

1-й прокажений: «Скільки тут їжі! Просто не віриться!»

2-й прокажений: «Які багатства! Ви тільки подивіться! Тут є одежа, золото й срібло».

Вони досита наїлися й напилися, а потом гуляли по табору, наче уві сні.

1-й прокажений: «Ми думаємо лише про себе. Так не можна робити. Треба піти до міста й розповісти цю новину іншим. Якщо ми не скажемо їм, вони помруть з голоду. А ми будемо винними в їхній смерті!»

Цар спершу подумав, що це якась хитрість ворога. Але всі мешканці міста побігли до сирійського табору і почали його грабувати.

А чиновник, який учора насміхався над Богом, опинився під ногами людей, і вони затоптали його біля міської брами.

Все сталося так, як сказав Бог.

Хтось передав людям добру новину, і всі, хто повірив, вижили. Як добре, що той прокажений чоловік не мовчав.

Це нагадує мені слова Ісуса: «Я живу, і ви теж будете жити».

Він хоче, щоб люди жили. Не просто виживали, але жили вічно!

Але багато хто досі не знає про це. Тому я хочу передавати людям добру вістку про Ісуса. А ти теж хочеш це робити?

Дійові особи: Оповідач, 1-й прокажений, 2-й прокажений

STORIES for CHILDREN by Sister Farida

152. Передайте цю новину 2