Ukrainian, Dramas: Piece 151 – Ослячі голови дорогі 1

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 151 (Donkey heads are expensive 1)

This page in: -- Albanian -- Arabic ? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi ? -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish ? -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

151. Ослячі голови дорогі 1

Уявіть собі Самарію. Це було добре захищене місто на пагорбі. Коли Ізраїль поділився на два царства, Самарія стала столицею Північного Царства.

Вороги поклали око на це місто.

Сирійці хотіли його завоювати. Тільки не зброєю, але облогою. Вони розташувалися табором навколо міста і уважно стежили за міськими брамами.

З того часу мешканці міста чули лише погані новини. У них було обмаль їжі. Все було розпродано! Осляча голова та всілякі неякісні продукти продавалися за величезні гроші. Діти на вулицях плакали від голоду й шукали їжу.

Народ зводив кінці з кінцями. І цар страждав разом з усіма. Він звинувачував в усьому Єлисея та думав убити цього Божого пророка. Цар вийшов з палацу в супроводі свого чиновника.

Вони підійшли до Єлисея.

Єлисей: «Царю, послухай слово від Бога! Бог обіцяє, що завтра буде багато їжі і продукти будуть коштувати дуже дешево!»

Чиновник ображено відповів.

Чиновник: «Це неможливо! Хіба ти гадаєш, що Бог відкриє брами небесні та завалить нас їжею?!»

Єлисей: «Ви побачите це на власні очі, але за ці ваші слова будете покарані, і нічого з того не їстимете».

Пророк звістив добру вістку від Бога, але ніхто йому не повірив.

У місті панувала страшенна нужда. Найгірше було чотирьом чоловікам, які сиділи біля міської брами. Одягнені в подране шмаття й худі від голову, вони до того ж страждали від прокази. Через цю жахливу шкірну хворобу всі трималися від них подалі.

Здавалося, цим чоловікам залишалися лічені дні.

Вони в розпачі дивилися вдаль. Раптом один із них порушив мовчанку.

Прокажений: «Всюди панує смерть. Якщо ми залишимося тут, то помремо. Якщо підемо в місто – також помремо. А якщо підемо до ворогів, то хто знає... може вони нас помилують. Та нехай навіть уб'ють! Яка різниця? Все одно помираємо».

У них в серці зажевріла іскра надії.

Коли зайшло сонце, вони прокралися в ворожий табір.

Обстановка була вкрай напруженою.

Вони підійшли до першого намету.

Обережно! Тихо!

Про те, що сталося далі, я розповім вам у наступній передачі.

Дійові особи: Оповідач, Єлисей, прокажений, чиновник

STORIES for CHILDREN by Sister Farida

151. Ослячі голови дорогі 1