STORIES for CHILDREN by Sister Farida(www.wol-children.net) |
|
Home عربي |
Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 090 (The angry teacher 2) This page in: -- Albanian -- Arabic? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek
СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!
Спектаклі для постановки дітьми
90. Сердитий учитель 2Батту: «Швидше, Рінґу! Швидше! Ти переможеш!» У Рінґу страшенно боліла нога. Але він відчайдушно прагнув перемогти на цих гонках. Він міцніше вчепився в віжки та щодуху побіг за каретою. Він обігнав кілька інших карет і першим досяг фінішної лінії. Батту: «Він переміг! Рінґу переміг на гонках!» Батту стрибав від радощів. І батько Рінґу пишався своїм сином. Сам Рінґу сяяв від щастя, коли його бикам на шию клали вінки. Він мужньо терпів біль в нозі. Однак коли вони повернулись додому, нога ще більше розболілася. У Рінґу боліла голова і піднялася температура. Мама: «Полежи на веранді, Рінґу. Бачиш, до нас у село йдуть білий іноземець і Панду». Рінґу: «Я знаю його. Він завжди розповідає про доброго Бога, Який послав у світ Свого Сина». Сагіб Ґрабб: «Добридень! Ми будемо показувати малюнки біля криниці і запрошуємо вас. Ви прийдете?» Мама: «Вибачте, але ми не зможемо прийти, тому що наш син тяжко захворів. Чаклун не зміг йому допомогти. Ви не знаєте, чим можна допомогти?» Люди з цікавістю спостерігали за тим, як іноземець оглядає ногу Рінґу. Сагіб Ґрабб: «Так, я можу допомогти. Мені потрібна лише повна миска теплої води. Я висиплю в неї цей порошок, і він розчиниться... Так, температура води якраз така, яка треба. Рінґу, опусти ногу в воду. Ці ліки вилікують її». Рінґу: «Повністю вилікують?» Сагіб Ґрабб: «Авжеж! Не бійся! Я помолюся за тебе. Господи Ісусе! Тобі все можливе. Молю Тебе, зціли ногу Рінґу і захисти цей дім! Амінь». Ліки й молитва насправді допомогли, і невдовзі Рінґу знову пішов у школу. Він приніс у клас той папірець, який дав йому місіонер Сагіб Ґрабб. Учителю це зовсім не сподобалося. Вчитель: «Дурниці! Тут розповідається про Бога християн. Ми, індійці, не віримо в це! Більше ніколи ні в кого не бери таких папірців. Зрозумів?» Він зім'яв папірець і кинув в кут кімнати. Але Рінґу був собі на умі. Того дня він останнім вийшов із школи, і неважко здогадатися, що він виніс із собою в капелюсі. Рінґу: «Батту, я так хотів би дізнатися більше про цього Бога християн!» Батту: «Хіба ти забув, що сказав нам сьогодні вчитель? Якщо ти не послухаєш його, злі духи тебе з'їдять живцем!» Рінґу: «Але ж Сагіба вони не з'їли! Ні, я збережу цей папірець». Батту: «Мені страшно!» Потім в це невеличке індійське село завітали гості. Про це я розповім вам у наступній передачі. Дійові особи: Оповідач, Рінґу, Батту, мама, Сагіб Ґрабб, вчитель © Авторське право: CEF Germany |