Ukrainian, Dramas: Piece 049 – Добрий Пастух

This page in HTML4 - Print - Bottom

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 049 (The Good Shepherd)

This page in: -- Albanian -- Arabic ? -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi ? -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

49. Добрий Пастух

Нещодавно я їхала на машині через ліси, виноградники і поля. В одному місці я побачила отару овець.

А чи знаєте ви, що вівці слухаються тільки своїх пастухів, а інших не слухаються?

Чи відомо вам, що вівці швидко втомлюються і не можуть себе захистити.

Чи чули ви про те, що вівці не можуть самі орієнуватися. На відміну від собак або коней, вівці ніколи не знаходять шлях додому. Вівцям конче потрібен пастух, який би їх вів, захищав і дбав про них. Так і нам потрібен пастух або пастир.

Коли я бачу овець, я завжди згадую слова Господа Ісуса.

Ісус: «Я – добрий пастух. Мої вівці чують Мій голос і йдуть слідом за Мною».

Він наш Добрий Пастух, а ми Його вівці.

Одного разу Ісус розповів історію про овець.

(На фоні овечого блеяння)
Ісус: «В одного пастуха було сто овець. Він водив їх на зелені пасовища, до водоймища. Коли до них наближалися дикі звірі, пастух одразу помічав небезпеку і захищав свою отару. Поруч із своїм пастухом вівці були в безпеці. У них все було гарно. Якось увечері пастух, як завжди, привів овець додому і порахував: 97, 98, 99. Чому 99? Однієї вівці не вистачало! Та вівця відбилася від отари і заблукала. Втомлена й безпорадна, вона відчайдушно бекала, кличачи на допомогу. Пам'ятайте, що без пастуха вівця приречена на загибіль.
Але той пастух не кинув загублену вівцю. Він шукав її, поки не знайшов у кущах. Пастух зрадів, узяв вівцю і на плечах відніс додому. Тепер вівця була в безпеці.
А пастух покликав своїх друзів і сказав їм: "Радійте разом зі мною, бо я знайшов загублену вівцю"».

Ось якою важливою була для того пастуха одна вівця. Він шукав її і знайшов. Він любив її.

Ісус – наш добрий Пастух.

Чи знаєте ви Його голос? Чи йдете ви слідом за Ним?

З Ісусом ви в безпеці. Він дає нам усе необхідне. Він завжди з нами. Він ніколи не залишає нас у біді. І, незважаючи на все це, багато людей віддаляються від Нього та блукають на своїх дорогах.

Не зрозуміло, навіщо вони так роблять?

Дійові особи: Оповідач, Ісус

This page in HTML4 - Print - Top