Ukrainian, Dramas: Piece 121 – Сліди на снігу 5

Home -- Ukrainian -- Perform a PLAY -- 121 (Tracks in the snow 5)

This page in: -- Albanian -- Arabic -- Armenian -- Aymara -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- Farsi -- French -- Fulfulde -- German -- Greek -- Guarani -- Hebrew -- Hindi -- Indonesian -- Italian -- Japanese -- Kazakh -- Korean -- Kyrgyz -- Macedonian -- Malagasy -- Malayalam ? -- Platt (Low German) -- Portuguese -- Punjabi -- Quechua -- Romanian -- Russian -- Serbian -- Sindhi -- Slovene -- Spanish-AM -- Spanish-ES -- Swedish -- Swiss German ? -- Tamil -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu -- Uzbek

Previous Piece -- Next Piece

СЦЕНКИ -- розігруйте їх для своїх друзів!

Спектаклі для постановки дітьми

121. Сліди на снігу 5

Анетт читала книжку, але не могла зосередитися.

Анетт: «Бабусю, я йду спати. Добраніч».

Але насправді Анетт не пішла спати. Вона вийшла надвір і закрокувала по глибокому снігу. Вона відійшла вже далеко від дому, коли раптом посковзнулася і сильно вивихнула ногу, так що не могла іти далі.

Анетт (плаче): «Що тепер робити? Я вмру від холоду, доки мене тут хтось знайде».

Анетт сиділа в снігу і плакала. У небі сяяли зорі. Вона підняла голову і подивився вгору. Чи спасе її Бог? Адже вона так погано вчинила з Фрідлі. Раптом вона почула звук лиж.

Анетт: «Поможіть! Поможіть! Фрідлі, це ти? Допоможи мені, будь ласка. Я вивихнула ногу».

Фрідлі: «Я схожу за саньми. А ти поки що надінь мою куртку».

Залишившись знову насамоті, Анетт помолилася від усього серця.

Анетт: «Дорогий Ісусе! Я грішна. Ти так потрібен мені! Молю Тебе, прости мені всі мої гріхи! Я хочу бути Твоєю дитиною... і не тільки тому, що мені зараз так погано. Амінь».

Фрідлі повернувся з саньми і теплими ковдрами.

Анетт: «Фрідлі, я повинна зізнатися тобі... Це я розбила твого поні. Я попросила пробачення в Ісуса, і Він мені пробачив. Пробач і ти, будь ласка! Я більше не буду ненавидіти тебе».

Фрідлі: «Я так і думав, що це ти. Дякую, що зізналася мені. Я тебе пробачаю».

Анетт благополучно добралася додому. Тим часом в сусідньому домі Фрідлі молився.

Фрідлі: «Господи Ісусе! Покажи мені, як запевнити Анетт у тому, що я дійсно шкодую про те, що сталося з Клаусом».

Він згадав про лікаря, який зараз перебуває в їхньому місті. Чи зможе він вилікувати ногу Клауса? Тієї ночі, незважаючи на заметіль, Фрідлі ризикнув спуститися на лижах в місто. Він благополучно дістався міста, хоча дорога була вкрай небезпечною. Але справа була того варта. Лікар погодився допомогти. Клаусу довелося довго лежати в лікарні, але коли він повернувся додому, всі страшенно раділи. Він знову міг ходити! Сім'я Клауса запросила Фрідлі в гості. Він був щасливий, коли побачив, що Клаус ходить без милиць.

Лікар: «Клаусе, ти повинен дякувати Фрідлі. Він прийшов до мене в ту ніч, ризикуючи життям».

Фрідлі: «Я сам не зміг би цього зробити. Цю ідею дав мені Ісус, і Він допоміг мені здійснити цей задум».

А всі витрати на лікування взяв на себе старий чоловік у горах. Тільки це залишилося секретом між ним та Фрідлі.

Дійові особи: Оповідач, Анетт, Фрідлі, лікар

STORIES for CHILDREN by Sister Farida

121. Сліди на снігу 5